До дня архітектора України: Сторінки історії харківської архітектурної школи

До дня архітектора України: Сторінки історії харківської архітектурної школи

Архітектурна школа в Харкові почала формуватися з другої половини ХVII ст., коли при Харківському Колегіумі було відкрито “Казенне училище” (“Додаткові класи”) для навчання молоді прикладним наукам. Тут готували службовців цивільних і військових відомств, у тому числі архітекторів і землемірів. Спеціальний клас архітектури був відкритий пізніше, 1783 р. 1798 р. “Додаткові класи” об’єднали з “Головним народним училищем”. 1805 р. його було перетворено на гімназію, яка займалася підготовкою абітурієнтів до щойно відкритого Харківського університету. В університеті тривалий час існувала кафедра архітектури. З 1805 по 1829 рр. викладання архітектури тут очолював Євген Васильєв, що навчався в Санкт-Петербурзі у Джакомо Кваренгі й Антоніо Порто. Васильєвим було зведено у Харкові багато будівель, у т.ч. актову залу університету і дзвіницю Успенського собору, найвищу в імперії.

З 1829 року в університеті кафедрою архітектури завідував А.А.Тон, будучи одночасно головним міським архітектором. Він збудував у Харкові, зокрема, будівлю міського театру на вул. Сумській і закінчив спорудження Успенської дзвіниці. 1852 р на його місце було запрошено відомого зодчого – академіка архітектури М.П.Львова, який керував кафедрою до 1857 г. Після відставки Львова викладання архітектури в університеті припинилося.

У 1885 р відкрився Харківський Технологічний інститут. Тут навчання архітектурі велося по розгорнутій програмі в зв’язку з тим, що місто активно росло і потребувало кваліфікованих архітекторів. Кафедру архітектури у ХТІ очолювали інженер С.М.Загоскін, академіки архітектури М.Н.Ловців та О.М.Бекетов, архітектуру викладали досвідчені архітектори та інженери О.Г.Молокін, Є.Н.Сердюков, В.А.Фельдман, Ю.С.Цауне. Кафедрою малюнка керував учень П.П.Чистякова професор М.Р.Пестриков. Випускниками ХТІ – були відомі архітектори: О.Л.Ейнгорн, О.М.Гінзбург, І.А.Зеленін та багато інших.

Після революції і громадянської війни в 20-ті – 30-ті рр. ХХ ст. у долі архітектурної школи Харкова відбулися значні зміни. До 30-х рр. в ХТІ переважали тенденції академічної школи. У студентських проєктах використовувалися композиційні прийоми античності, ренесансу, класицизму. В кінці 20-х рр. в проєктах почали з’являтися елементи конструктивізму.

У період індустріалізації, 1930 р. було утворено Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІБІ). У ХІБІ готували спочатку “інженерів-проєктувальників”, потім – “інженерів-архітекторів”, пізніше в дипломах стали вказувати спеціальність “архітектор”. У двох групах готували архітекторів промислового профілю, в одній – цивільного. У групі цивільних архітекторів викладали Д. Р. Горбунов, І. М. Малозьомов, К. А. Лимар, В. П. Шевченко, В. В. Поляков, Л. Г. Любарський. З 1933 р. розподіл на спеціальності було скасовано, перейшли до випуску архітекторів “широкого профілю”.

До початку 1932 року була введена в експлуатацію перша черга нової будівлі ХІБІ за Держпромом. Під час війни ця будівля була зруйнована. У новій будівлі архітектурний факультет був забезпечений всіма необхідними площами для навчальної та позакласної роботи, бібліотекою, малювальним залом. У той же час в ХІБІ був заснований Вчена Рада із захисту кандидатських дисертацій. З 1930 по 1941 рр. архітектурний ф-т ХІБІ випустив близько 500 архітекторів.

Крім ХІБІ в 1925-1929 рр. архітекторів готували в Харківському художньому інституті. На факультеті працювали висококваліфіковані педагоги: К.М.Жуков, В.Н.Покровський, Б.Г.Перетяткович, О.М.Бекетов. Переважаючими напрямками були функціоналізм і конструктивізм. 1930 р. студентів цього факультету було переведено у нововідкритий ХІБІ.

У 1927 р в Харкові був відкритий Архітектурно-будівельний технікум (пізніше – Харківський будівельний, нині – Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну). Одночасно з ХІБІ було відкрито також Навчальний комбінат комунального будівництва, який потім було перейменовано на Харківський інститут інженерів комунального будівництва (ХІІКБ), пізніше – Харківська державна академія міського господарства, нині – Харківський національний університет міського господарства ім. О.М.Бекетова. З 1947 р. архітектурний  та сантехнічний факультети ХІІКБ було переведено в ХІБІ. З 1970-х рр. у ХІІКБ знову відкрилася спеціалізація “Архітектура” (тепер – факультет архітектури та дизайну).

У 1960-х – 1990-х рр. у ХІБІ викладали такі видатні архітектори, митці та педагоги, як В.С.Васильєв, В.К.Горожанкін, Н.О.Кіреєва, В.М.Куликов, О.Ю.Лейбфрейд, Д.О.Морозов, С.М.Петров, Ю.О.Плаксієв, В.М.Погорєлов, Л.Є.Розвадовський, О.О.Тіц, Л.М.Тюльпа, Г.Б.Шалунова та десятки інших майстрів, які як носії високої професійної культури зробили величезний внесок у розвиток української архітектури. Їх справу продовжують вихованці нашої школи М.Я.Авербах, М.Ю.Блінова, О.П.Буряк, В.І.Гук, В.П.Дубинський, Л.В.Качемцева, В.Є. та О.Є. Колесникови, В.Й.Кравець, І.І.Крейзер, І.В.Ладигіна, В.П.Мироненко, І.Є.Попов, І.І.Ремізова, Л.О.Рижевцева, І.О.Рябушина, П.А.Солобай, О.О.Фоменко, Н.П.Хороян, К.Т.Черкасова, С.Г.Чечельницький, О.М.Чуб та інші талановиті викладачі – архітектори, художники та вчені. У 1980 – 1990 рр. на архітектурному факультеті було проведено педагогічний експеримент, результати якого пришвидшили розвиток професійного навчання у той період, увійшли до низки навчальних програм та мали потужний вплив на стан архітектурної школи в Україні в цілому. Щорічні всеукраїнські конкурси дипломних робіт постійно підтверджують лідируючі позиції архітектурної школи ХНУБА серед вітчизняних шкіл.

Архітектурна школа ХІБІ / ХДТУБА / ХНУБА продовжує розвиватися. Зараз на архітектурному факультеті в рамках спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» діють шість професійних напрямків. На профілюючих кафедрах працюють разом з молодими ентузіастами працюють представники старшого покоління педагогів, факультет налічує у своєму складі 15 докторів наук. Щороку зростає кількість іноземних учнів, навчання студентів відбувається трьома мовами; навчальні плани і програми продовжують удосконалюватися з урахуванням новітніх світових тенденцій.

Харків завжди був містом нових ідей, великих амбіцій, активного культурного та інтелектуального життя. Місто історично має величезний науково-освітній потенціал, при чому знову і знову розширює перспективи підготовки фахівців-архітекторів. Архітектурну підготовку останнім часом започатковано в Академії мистецтв і дизайну (ХДАМГ) і в Аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва; 2017 р. наш випускник, відомий архітектор Олег Дроздов відкрив у Харкові перший в Україні приватний заклад вищої архітектурної освіти – «Харківську школу архітектури» (ХША). Вкрай важливо, щоб і надалі майбутні архітектори навчалися в дружньому та комфортному середовищі, отримуючи найсучасніші знання, методи та засоби архітектурної професії.

Творчі досягнення архітектурної школи Харкова на чолі з ХНУБА мають помітний вплив не тільки в Україні, а й в інших країнах. Харківські архітектори є авторами генеральних планів міст, сельбищних районів, промислових об’єктів і вузлів, рекреаційних зон. Не тільки в Харкові, але й у десятках великих і малих міст ними зводяться сучасні будівлі, споруди та комплекси. Ними розроблено й запатентовано багато унікальних архітектурних, планувальних та інженерних рішень, створено системи розрахунків будівельних конструкцій та багато інших інновацій у будівельній індустрії. Сотні випускників архітектурного факультету ХІБІ / ХДТУБА / ХНУБА сьогодні реалізують свій творчий потенціал в країнах усіх континентів світу.

З нагоди Дня архітектора України ректорат ХНУБА від щирого серця вітає викладачів та студентів архітектурного факультету, всіх продовжувачів славних традицій архітектурної школи Харкова з їх професійним святом і бажає їм нових творчих звершень, щастя і здоров’я.