НОВІ НАУКОВІ РОЗРОБКИ В ХНУБА

НОВІ НАУКОВІ РОЗРОБКИ  В ХНУБА

Творчим науковим колективом Харківського національного університету будівництва та архітектури у складі д.т.н. Старкової О.В., к.т.н. Убийвовка А.В., к.т.н. Бондаренка Д.О., к.т.н. Казімагомедова І.Е., к.т.н. Рюміна В.В., к.т.н. Карєва А.І., аспірантів Гуділіна Р.І. та Дегтяра Є.Г. під керівництвом д.т.н. Гончаренка Д.Ф. за матеріальної підтримки Комунального Підприємства «Харківводоканал», у межах виконання держбюджетної тематики науково обґрунтовано та розроблено технологічні та організаційні рішення ремонту та відновлення каналізаційних колекторів неглибокого залягання відкритим способом.

Розроблені рішення при незначному збільшенні трудовитрат дозволяють у 3…4 рази зменшити вартість виконання ремонтно- відновлювальних робіт у порівнянні з існуючими способами, а саме із використанням поліетиленових та склопластикових труб.

Анотація досліджень

У період з 1960 року по 1980 рік на території України було збудовано близько 60 % мереж водовідведення, більшість з яких належить до конструкцій неглибокого залягання (нижня відмітка трубопроводів не перевищує 8 метрів) з діаметром 600-1000 мм. Однак, оскільки досі відсутній дієвий механізм моніторингу технічного стану каналізаційних колекторів, то профілактичні та ремонтно-відновлювальні роботи зазвичай проводяться у випадку виникнення аварійних ситуацій. Як наслідок маємо, що наприклад у м. Харкові та області понад 70 % каналізаційних трубопроводів знаходиться за межею амортизаційного зношення та потребують проведення ремонтних робіт.

Аналіз численних досліджень свідчить, що руйнації, у першу чергу, зазнає склепова частина конструкції колекторів через високу концентрацію сірководню в «надводному» просторі. У той час як лоткова частина трубопроводів залишається неушкодженою через постійне своє контактування зі стічними водами. Звідси слідує, що доцільно розглянути можливість ремонту та відновлення каналізаційних колекторів із використанням і включенням в роботу існуючої лоткової частини. Це дозволить забезпечити тривалу безперебійну експлуатацію інженерних мереж і отримати обґрунтовані економічно ефективні рішення виконання робіт.

Основними будівельними матеріалами, які пропонуються авторами для створення нової склепової частини, є:
– корозієстійкий самоущільнюючий бетон, та композитна арматура;
– ребристі поліетиленові облицювальні листи;
– поліетиленові облицювальні листи фірми AGRU;
– клінкерна цегла.

При застосуванні способу відновлення колектора із використанням композитної арматури та кислотостійкого самоущільнюючого бетону роботи рекомендується виконувати за наступною послідовністю: (1) організація транспортування стічних вод за межою дільниці ремонту та відновлення колектора; (2) розробка траншеї на ділянці виконання робіт; (3) підготовка контактної поверхні стінок та очищення існуючої лоткової частини від елементів руйнації склепової частини; (4) установка пневматичної опалубки в збережену лоткову частину; (5) армування склепової частини композитною арматурою; (6) установка зовнішньої інвентарної опалубки; (7) бетонування склепової частини; (8) демонтаж інвентарної та пневматичної опалубки після набору бетоном міцності; (9) засипка ґрунтом траншеї з подальшим його ущільненням.

Детальніше з даною науковою розробкою можна ознайомитись за посиланням.